Невеликі щомісячні внески на розвиток Пласту творять великі зміни. Інтерв’ю з Олею Герус. - Пласт
EN

“Я можу своїм внеском підтримувати майбутнє, не вирішувати проблеми тут і зараз, які горять, а підсилювати виховання молоді, яка буде управляти змінами, буде змінювати цю країну”.

Сьогодні Пласт зіштовхнувся з великими викликами, про які розповіла Оля Герус. Організація активно розвивається і ми прагнемо досягнути балансу у поширенні Пласту як на заході, так і півдні, чи сході України. Внески, якими ви підтримуєте Пласт часто можуть посприяти створенню цілого осередку. Раніше Пласту у Херсоні не було, та завдяки підтримці Олі та інших благодійників, тепер там створено осередок і відбувається виховання молоді за пластовими цінностями. Як це сталося, читайте в інтерв’ю. 

Я в 12 років прийшла у Пласт і дотепер залишаюся активною в організації. Саме тут я розумію, що Пласт — це середовище, яке дає змогу дітям, підліткам, молоді, дорослим людям якнайкраще розвинути свій потенціал, навики й разом у середовищі зі спільними цінностями творити зміни в Україні. 

На своєму шляху в Пласті я мала достатньо ролей. Спершу відповідала за гурток (групу з 10 дітей), коли була частиною з них. Потім я відповідала за  новацтво, за фінанси в Україні і одного дня я зрозуміла, що я готова й хочу допомагати Пласту більше. Тоді стала головою Крайової Пластової Ради. Зараз я належу до такого судового апеляційного органу, у який пластуни подають запити, якщо вони бачать, що порушуються пластові цінності, або хтось не відповідає їм. Між тим я є членкинею різних робочих груп. Зокрема, групи, яка працює над компетентностями в Пласті. 

Виклики, з якими зіштовхнувся Пласт сьогодні

Зараз одним з великих, як на мене, викликів для нашої організації є ті виклики, з яким зіштовхнувся весь світ — це невизначеність. Covid приніс зміни в нашу діяльність. Ми всі не можемо бачитися так часто в ті способи, як нам би хотілося. Тому пластунам доводиться перенавчатися і звикати працювати з дітьми й молоддю онлайн. Відповідно нам треба переглянути наші підходи до роботи з дітьми, допомогти їм залишатися вмотивованими, продовжувати сидіти біля комп’ютерів, але також давати змогу й вчити пізнавати світ самостійно наскільки це безпечно й можливо. 

Інший виклик, що стоїть перед Пластом — це фінансовий. Зараз, як ніколи, Пласт почав розвиватися, рости, налагоджувати внутрішні процеси й це все вимагає ресурсів, людського часу й ми вже настільки велика організація, що тільки волонтерством ми не можемо отримати всіх потрібних нам результатів. І для організаційного розвитку і управління процесами нам потрібні кваліфіковані люди в різних куточках України. Тож питання фінансування і підтримки Пласту, залучення спонсорів і благодійників, як на мене, є другим важливим викликом Пласту. 

Чому варто підтримувати Пласт

Кожного разу, коли в мене всередині починається хвилювання: я дивлюся новини, мені стає тривожно за долю України і я не знаю як допомогти, кожного разу в цій ситуації я роблю благодійні внески. Я розумію, що я не можу вийти на всі акції протестів, які зараз відбуваються в Україні, бо їх багато, я не можу підтримувати всі ініціативи, я не можу розуміти все, що відбувається, але я можу своїм внеском підтримувати майбутнє, не вирішувати проблеми тут і зараз, які горять, а підсилювати виховання молоді, яка буде управляти змінами, буде змінювати цю країну. Тому я думаю, що кожного разу, коли у вас виникає відчуття безвиході чи безпорадності й ви не знаєте, як допомогти в цій невизначеній ситуації, у якій ми зараз живемо — варто зробити благодійну пожертву. Роблячи щомісячні благодійні пожертви, я десь згадую Ярослава Мудрого й старі часи про “віддати десятину”. Я точно не віддаю десятину Пласту, але для мене ця сума підтримки дає розуміння  стабільності й впевненого завтра, яке буде в пласті й допоможе планувати подальші перспективи. 

Розвиток осередку в Херсоні

Пам’ятаю, що коли була остання Благодійна ватра Пласту, я думала про якийсь більший внесок, що я можу робити окрім моїх щомісячних пожертв і тоді я зрозуміла, що мені хотілося би допомогти і підтримати осередок на півдні України. Це частина, яка, мені здається, часто поза увагою Ми робили неодноразові спроби побути там, але їх було недостатньо, бо нам було недостатньо ресурсів, аби довести почате до кінця. Тому, я дуже радію, що мій благодійний внесок, який я зробила на Благодійній ватрі, допоміг розвитку осередку в Херсоні. Я бачу усміхнені дитячі обличчя, новацькі рої і вірю, що тепер там буде рости нове покоління сповнене пластовими цінностями й любові до України. 

Поділитися

Схожi новини