На більшості таборів для пластунів 12–17 років учасників розділяють випадково на невеликі гуртки і закріплюють за ними виховника/цю. До табору вони — незнайомці, а після — стають маленькою сім’єю і командою, яка готова звертати гори.
Саме про це історія гуртка “Дружина” на таборі “Останній зв’язковий”.
Спільна робота
У гуртку “Дружина” було 9 дітей: 3 хлопці і 6 дівчат. Усі віком 13–14 років. Зібралася молодь з різних міст: Кривий Ріг, Бучач, Калуш, Чортків тощо. До початку табору вони були незнайомі, спілкувалися тільки онлайн, щоб обрати назву гуртка і підготувати гуртковий прапорець.
Темою табору “Останній зв’язковий” був зв’язок з природою і самостійність. Учасники проживали в наметах і мали багато фізичної роботи, щоб зробити територію в лісі придатною для життя такої великої кількості людей.
Гуртку “Дружина” у перший ж день доручили завдання підготувати в лісі місце для гутірок (занять). Для цього треба було високо на деревах натягнути тент.
Лариса, виховниця Тоді я ще не дуже знала дітей, та й вони між собою ще так не дружили. Але спільна робота нас об’єднала. Хлопці ставали біля дерева на коліно, дівчина піднімалася на ліве плече одному хлопцеві і на праве плече іншому. Так вони акуратно підіймалися, інші їх підстраховували. У такому положенні дівчина прив’язувала тент до дерева. Плечі в хлопців боліли ще кілька днів, але завдання виконали на відмінно. Тент провисів до кінця табору.
Якщо ти відчуваєш у собі потенціал зібрати свою дитячу “банду” і разом переживати справжні пригоди, заповнюй форму, а ми розкажемо, що робити далі:
Взаємодопомога і підтримка
Кожного ранку бунчужний (людина, яка слідкує за порядком на таборі і вчасним виконанням програми) проводив огляд одностроїв, щоб вони були одягнені правильно, і оцінював чистоту в наметах. З більш як 60 дітей на таборі гурток “Дружина” був перший, адже перед перевіркою бунчужного вони перевіряли одні одних.
А ввечері відбувалися гурткові вогники, на яких біля невеличкої ватри “Дружина” обговорювала день, що минув. Лариса спілкувалася з хлопцями та дівчатами про те, що їх хвилює, що їм найбільше сподобалося, а що було найважчим. Такі розмови гуртували їх ще більше і робили міцнішою командою.
Пригоди
Особливим спогадом для Лариси стала мандрівка. За день до неї організатори вибрали у лісі місця, куди по карті мали прийти всі гуртки і зробити там фотографію як підтвердження, що вони прибули до точки.
Мандрівка почалася о 10 ранку. У “Дружині” було кілька дітей, які розуміли знаки на картах краще за інших. Вони вели решту за собою. Лариса не підказувала. Тільки, коли бачила, що повертають не туди, голосно кашляла і просила подивитися на карту уважніше.
В одному місці юнаки і юначки таки заблукали. Ходили лісом цілу годину, збившись з маршруту. Але зрештою це зіграло їм на руку, тому що випадково вони дійшли до Червоної скелі, а потім повернулися на правильну дорогу. Це місце також було однією з точок мандрівки, але бонусною, за яку “Дружина” отримали додаткові бали.
Наприкінці мандрівки трапилася неприємна ситуація. Один із хлопців — Лесик — поранив ногу. Йому надали необхідну допомогу, перев’язали рану, але попереду було випробування — перехід через річку.
Але для “Дружини” це стало моментом гуртування, адже двоє дівчат взяли хлопця попід руки, а третя — тримала йому ногу, щоб він не намочив рану.
І саме в цей день Лесик святкував свій 15 День народження. Але навіть поранення свята не зіпсували, адже гурток його підтримував, привітав, підготував плакат і подарунки. І навіть з забинтованою ногою, з дозволу батьків і лікаря, хлопець вирішив залишитися до кінця табору. Лариса каже, що діти і досі спілкуються в соцмережах і дружать.
Цю мандрівку ми запам’ятаємо на все життя. Діти казали, що вони часто розповідають друзям, однокласникам про пластування, як вони сплять у наметах, проходять довгі маршрути, готують їжу на 60 осіб. І друзі їх не розуміють, це їх дивує. А от вони, пластуни, цим горять, для них це справжній кайф. Адже Пласт — це Велика Гра, це пригода.
Для Лариси це був перший табір у ролі виховниці. До Пласту вона долучилася 2 роки тому і набрала свій дівочий гурток. Минулого табору до складу долучитися не вдалося долучитися, бо команда була зібрана. Але дізнавшися про можливість цього року, Лариса одразу ж погодилася.
Якщо ти також хочеш виховувати нове покоління для України — долучайся до виховників у Пласті:
Поділитися
Схожi новини
Побралися, і він поїхав на фронт: історія молодого подружжя пластунів
Детальніше
Пластова присяга — це стимул до дії: історія пластунки Польщі
Детальніше
Цього року у світі зʼявилося понад 5 нових осередків Пласту
Детальніше
Молодіжна організація “Пласт – Національна Скаутська Організація України” за фінансової підтримки Міністерства молоді та спорту України реалізовує проєкт «Наметові табори для молоді «Загартовані духом, збагачені досвідом»».
Детальніше
Як долучитися до Пласту
Детальніше
