Пластовий табір, що розвиває творчість і допомагає дітям не боятися нового

“Азимут таланту” — найстаріший всеукраїнський пластовий табір для новацтва (дітей 6–11 років). Цього року він відбувся 21 раз.

50 дітей спробували себе в різних видах мистецтва.

Оля, керівниця табору
Наш табір є спеціалізованим, а саме – мистецьким. За табір кожна дитина має можливість відвідати чотири курси з якогось виду рукоділля, які проводять виховники та інструктори.

Табір провели на Закарпатті у пансіонаті, де пластуни таборують ще з 2015 року.

“Діти відкрили в собі суперсили, про які не здогадувалися”

На “Азимуті таланту” дітям пропонують різноманіття видів рукоділля: стрінг-арт, малюнки на камінцях, квілінг, плетення килимків тощо. Крім того, маленькі пластуни займаються танцями та готують театральні постановки.

Керівниця табору Оля розповіла нам про два важливі аспекти на цьому мистецькому таборі.

Оля, керівниця табору
Діти обирають мистецькі ділянки незалежно від віку і статі. Хлопці охоче плели браслети із бісеру і робили ляльки-мотанки, а дівчата завзято забивали цвяхи на стрінг-арті. Також кожна дитина отримує підтримку на заняттях незалежно від того, як їй вдається виріб. Адже ми оцінюємо не результат, а старанність дитини, співпрацю з іншими на заняттях.

У Пласті діти та молодь зростають як цілісні особистості: творчі, креативні і вільні. Вони не бояться нового і можуть сміливо обирати те, що їм подобається.

Щоб долучитися до виховання нового покоління у такому середовищі, тисни на кнопку:

Стати виховником

Пластунка Катерина на таборі опікувалася хлопчачим роєм “Ведмежата” та дівочим “Совенята” з Кривого Рогу. У дорозі додому виховниця багато спілкувалася про їхні враження і розповіла, що діти були в захваті від мистецької програми.

Виховниця Катерина
Вони казали: “Я не знав, що можу шити. Це важко, але в мене вийшло”, “Виявляється, я можу малювати”. Діти відкрили в собі суперсили, про які не здогадувалися. І важливо, що вони могли розказати, як саме робили свої творіння. Тобто з табору вони мають не просто виріб, а знання.

“Дітям подобається, коли дорослі роблять на таборі для них щось особливе”

Цього року за легендою табору учасники мали знайти таємне послання, яке колись їм залишив сам Леонардо Да Вінчі. Тож кожного дня “мандрували” в якусь із країн, що має вихід до Середземного моря, у пошуках послання. Щодня організатори робили якесь дійство, присвячене країні, в яку “подорожували”.

Пластунка Оксана на табір приїхала зі своїми 10 вихованцями з гнізда “Легенди зоряного неба” із Василькова Київської області.

Новацтво було в захваті, коли в день Франції був показ мод. Організатори табору представляли колекцію дизайнерки-виховниці. Особливо дітей потішило дефіле хлопців-організаторів (Оксана, виховниця).

А в день “візиту” до Монако зробили казино. Організатори прикрасили зал вогнями, оформили гральні зони, вдягнули відповідні костюми. А замість азартних грали розвивальні настільні ігри.

Власником казино був мій син, півторарічний Любомир. Його на руках носила охорона — виховники в костюмах. Це було дуже смішно і мило (Оксана, виховниця).

Оля, керівниця табору
Дітям дуже подобається, коли дорослі роблять на таборі для них щось особливе. Вечір у казино особливо запам’ятався. Виховники вдягнулися в сукні і костюми, діти також обрали свої найпарадніші речі. А завершили день атмосферною “іскрою” (церемонія завершення дня) перед казино під зоряним серпневим небом.

“Весь табір діти не могли наговоритися”

Керівниця табору Оля поділилася з нами, що хвилювалася за організацію цьогорічного табору, оскільки живемо в час війни. Частина учасників їхала з Кривого Рогу та Василькова, тож організаторка переживала, чи зможуть спокійно добратися до Львова.

Також Оля готувалася до того, що до дітей може бути потрібен особливий підхід. Тому пластунка спілкувалася з керівниками інших таборів, щоб вони поділилися своїм досвідом щодо поведінки і настрою дітей.

Оля, керівниця табору
Морально була готова до різного. Але перша ж теренова гра на таборі нас шокувала. Вона була проста, не потребувала активного бігу, але діти носилися, галасували, падали. Потім адаптувалися і стали більш спокійні. Хоча весь табір діти не могли наговоритися — на мистецьких заняттях, збірках, у їдальні. Але ми ставилися до цього з розумінням і терпінням)))

Виховниці також зазначили, що табір для дітей став місцем справжнього відпочинку і відновлення, адже вони змогли побути в горах, серед природи і без сигналів повітряної тривоги.

Кожен в таборуванні знайшов те, чого не вистачало саме йому чи їй. Хтось був у захваті від рухливий ігор, і навіть подряпані колінця не зіпсували вражень. Хтось дуже скучив за спілкуванням з однолітками. І більшість дітей саме після табору зазначили, що скучили за школою, бо не вистачає бачити дорослих, як приклад для наслідування (Катерина, виховниця).

У Василькові діти часто просинаються від сирен і гулу літаків. Тому цей спокій був дуже потрібний. А мистецькі заняття дали їм можливість виразити у своїх виробах всі емоції, які накопичилися за пів року (Оксана, виховниця).

Оксана також поділилася з нами відгуками дітей про табір “Азимут таланту”.

Оля організувала вже більше 20 таборів за свій пластовий шлях. Каже, що хоч це величезна робота і займає всю літню відпустку, але одразу після закінчення табору починає думати про наступний.

Оля, керівниця табору
Я собі не уявляю життя без цих таборів. Тут можна бути собою, можна фантазувати, переодягатися, творити чари для дітей і для дорослих. Я дуже радію, коли з часом виховники чи інструктори з мого табору починають організовувати свої табори.