Продовжувати жити і відбудовувати хати: бабуся 9 місяців жила в окупованому Бериславі

Бабця Валентина 9 місяців жила в окупованому Бериславі, а її вагітна донька з двома маленькими дітьми виїхала до Кривого Рогу. Зараз ці території вільні, але під постійними обстрілами, без газу, світла та води.

Кілька днів тому, завдяки всім благодійникам та партнерам, родина отримала від пластунів пакунки з гуманітарною допомогою. Долучитися до збору на пакунки можна тут:

Підтримати сім’ї на деокупованих територіях

Бабця Валентина розповіла про життя сім’ї під окупацією.

“Нас “звільнили” від нормального і спокійного життя”

Про початок повномасштабної війни родина дізналася, почувши вибухи за вікном.

Усі були по ліжках, вдома. Ніщо не віщувало біди. Але зранку почули вибухи. Уже за кілька днів окупанти зайшли до міста (пані Валентина).

Донька з двома дітьми на руках (Кирило, 8 років та Поліна, 4 роки) і вагітна третьою виїхала до Кривого Рогу. Батько залишився в Бериславі, працює на машинобудівному заводі.

У новому місті сім’ю добре прийняли, допомогли. Валентина каже, що там багато бериславців. Далі на захід їхати не хочуть, сподіваються скоро повернутися додому.

Внуки сумують за рідним містом, своїми іграшками та друзями. Особливо за старенькою сусідкою, яку вони кличуть прабабусею (пані Валентина).

Сама ж бабуся після окупації залишилася у Бериславі. До Кривого Рогу приїхала лиш на кілька днів, щоб забрати доньку з пологового після народження третьої дитини. Потім — повертається додому.

Звичайно, лячно прокидатися й засинати під звуки обстрілів, але я не хочу покидати Берислав (пані Валентина).

Перед повномасштабною війною пані Валентина працювала на хлібзаводі. Після окупації бабусі доводилося стояти в кілометрових чергах. А видавали по одній хлібині на руки.

Пані Валентина
Нас “звільнили” від роботи, від нормального і спокійного життя, від комунікації, газу… Газу немає в Бериславі з травня. А з жовтня — світла і води.

“Ви робите добру справу”

У листопаді українські війська звільнили місто. Але жити там доводиться у важких умовах і під обстрілами російської армії.

З Нової Каховки сюди постійно стріляють. Люди гинуть… Нещодавно в один дім влучила ракета — загинули чоловік, дружина і 12-річна дитина (пані Валентина).

Хоча зі сльозами на очах, проте пані Валентина дивиться в майбутнє. Каже, що у планах — “продовжувати жити і відбудовувати хати”.

Кілька днів тому цій родині доставили наші різдвяні пакунки. Пані Валентина та внуки дуже тішаться таким подарункам і дякують усім, хто долучається до цього проєкту.

“Ви робите добру справу”, — з радістю каже жінка.

Пакунок, який отримали внуки Поліна та Кирило, забезпечили пластуни зі Сполучених Штатів Америки. Загалом, американський край передав нам кошти на 101 пакунок для дітей та 91 — для захисників та захисниць.