Пластовий метод: 8 складових в основі виховної програми Пласту

8 елементів пластового (скаутського) виховного методу

Згідно із законодавством, пластовий метод — це український скаутський метод, випрацюваний Пластом за 111-літню історію. В його основі лежить скаутський метод. Проте в Пласті він має свої унікальні та ефективні складові, адаптовані до української національної традиції та до потреб українського суспільства.

Пластовий метод має 8 складових, які допомагають виховувати свідомих і сильних особистостей. Про ці складові розкажемо далі в публікації.

1. Закон і Присяга

Пластовий Закон включає 14 точок, які втілюють риси, які виховує сам в собі кожен пластун і пластунка, постійно прагнучи стати кращим.

Пластовий Закон

Пластун:

1. словний,
2. сумлінний,
3. точний,
4. ощадний,
5. справедливий,
6. увічливий,
7. братерський і доброзичливий,
8. зрівноважений,
9. корисний,
10. дисциплінований,
11. пильний,
12. дбає про своє здоров’я,
13. любить красу і дбає про неї,
14. завжди доброї гадки.

Цікаво, що у Пластовому Законі є вимоги, яких немає в жодній іншій скаутській організації світу (наприклад, “пластун точний”). Їх заклав автор і один з основоположників Пласту Олександр Тисовський спеціально для викорінення критичних хиб української ментальності.

У 1930-х, у доповнення до цього Закону, у Пласті з’явились Три Головні Обов’язки. Відтак вони лягли в текст Пластової Присяги, яку складає кожен пластун і пластунка, як і всі скаути світу:

“Присягаю своєю честю, що робитиму все, що в моїх силах, щоб бути вірним Богові і Україні, допомагати іншим, жити за Пластовим Законом і слухатись пластового проводу”.

Три складені пальці у скаутському вітанні — це постійне нагадування скаутам про Три Головні Обов’язки із Присяги.

Саме вірність Пластовому Закону і Присязі сьогодні спонукає кожного пластуна і пластунку робити все можливе заради перемоги України, боротися за її вільне майбутнє.

Понад 530 членів Пласту стали на захист країни і щодня ризикують своїм життям. Тисячі пластунів волонтерять по всьому світу, донатять, щоб захистити наших друзів на передовій і постраждалих від війни українців.

2. Навчання через дію

Скаутинг відомий тим, що всі основні знання та навички його вихованці отримують не через сухі теоретичні заняття, а у формі веселих та корисних активностей, ігор.

“Я завжди враховую запити від гуртка, питаю, що їм цікаво. Якщо хочуть опанувати театральне мистецтво, запрошую тренерів з імпровізації чи сценічного мовлення, якщо цікавить історична тематика — йдемо в музей”, — каже пластун-виховник Володимир Міщенко про заняття зі своїми підопічними.

Більше про підготовку пластових занять та історію виховництва Володимира читай тут.

У 1920-х Пласт практикував окремі “робочі” табори. Наприклад, табір 1924 року під керівництвом співзасновника Пласту Івана Чмоли прозвали “будівельним”. Адже учасники мали багато таборових робіт, активно облаштовували власний побут, вчилися жити в природі з комфортом. А на іншому таборі учасникам доручили допомогти археологу проводити розкопки.

Пластовий метод передбачає те, що дитина постійно втілює свої знання в життя і поступово бере на себе все більшу відповідальність. Від проведення простої гри для свого гуртка і аж до участі в організації власного табору.

Крім того, знання і навички найкраще засвоюються через навчання інших. Тож старші юнаки під опікою дорослих виховників часто управляють молодшими вихованцями, проводять для них заходи, передають свої знання, вчать розпізнавати дерева, готувати їсти на вогні тощо.

3. Гурткова система

Відповідно до скаутських принципів діти в Пласті займаються в малих групах чисельністю 8-10 осіб. У скаутингу такі групи мають назву “patrol”, у Пласті — “гуртки” (для дітей 12–17 років) і “рої” (для дітей 6–11 років).

Кожна група має свого дорослого наставника, який дбає, щоб діти проходили пластову програму, підтримує їх і допомагає. Проте гуртки обирають також лідера з-поміж себе — гурткового провідника — та інших діловодів. Перелік цих ролей свого часу запропонував ще Бі-Пі: заступник гурткового, писар, скарбник, господар тощо. Така система працює як для старших дітей, так і для молодших.

Через ці ролі пластовий метод змалечку дозволяє дітям вчитися працювати в команді, брати на себе відповідальність, знайомитися з чимось новим. Це допомагає знайти нові хобі або ж і взагалі справу на все життя.

Богдан Гаврилишин — відомий економіст, громадський діяч і меценат, українець за походженням, який також належав до Пласту. На 25 Світовій скаутській конференції WOSM в Данії 1975 року він заявив:

“Я глибоко був вражений тим, що, провівши більшу частину свого дорослого життя при здобуванні знання у школі менеджменту і працюючи професійно в цій ділянці, я усвідомив, що моєю першою і справжньою школою менеджменту було моє членство у скаутському (пластовому) гуртку”.

Кілька гуртків об’єднуються в більші одиниці — “курені” (англ. “troop”), новацькі рої — в “гнізда”, пташата — у “гніздечка”. У діяльності цих більших груп допомагають дорослі волонтери. Але до управління долучаються також і самі діти.

Юнацтво (12–17 років) в межах куреня об’єднане в Раду Гурткових. Це колективний орган, який може приймати рішення щодо діяльності всього куреня і пропонувати дорослим свої рішення. Наприклад, Рада Гурткових може визначити, які заходи вони хочуть реалізувати протягом року, в яку мандрівку прагнуть поїхати, хто за що відповідатиме тощо.

4. Чар пластування

За 111 років діяльності Пласт став світом зі своєю магією, традиціями і символічною основою. Ця система символів розвиває в дітей уяву, відчуття пригод, об’єднує і дає відчуття спільноти.

Основний символ пластового руху — це Пластова Відзнака (скаутська лілея переплетена з українським тризубом).

Пластовий однострій дуже схожий до однострою найстаріших скаутських організацій світу, бо створювався і розвивався разом і паралельно з ними.

Кожна нашивка, кожен значок, навіть місце їхнього розміщення, мають своє символічне значення.

Однострій робить всіх дітей і дорослих рівними в Пласті. Кожен творить себе сам. Однострій посилює відчуття команди і сприяє соціалізації юнацтва.

Є також безліч інших, часто неписаних, традицій і церемоніалів.

Впоряд (стройова підготовка) з десятками команд, виконання яких відоме лише пластунам. Церемоніали: складання Присяги, посвята курінного прапора, відкриття і закриття дня чи табору. Молитви і гімни. Також усіх пластунів об’єднує окрема мова — “пластовий жаргон/сленг” і давня скаутська традиція мати псевдо. Часто пластуни звуть одні одних не за ім’ям, яке дали при народженні, а за псевдонімом, який вони обрали або друзі обрали для них.

А ще є десятки пластових пісень, які десятиліттями лунають на тисячах вечірніх ватр, біля іскристого вогню у колі найкращих друзів.

Пластун Володимир Педько, який склав Пластову Присягу ще 2003 року:

“Я досі дуже яскраво пам’ятаю свою першу мандрівку в гори і першу ватру, хоч це було більше 20 років тому. З тої ватри я зберіг вуглинку. І коли вперше в житті сам розводив багаття, то вклав в його основу цю вуглинку. Це неймовірні спогади з дитинства”.

І символи в Пласті продовжують з’являтися, адже діти створюють нові групи, вигадують для них назви, унікальні традиції, пісні, які потім передаються наступним поколінням.

5. Самовиховання

Пласт створює середовище для гармонійного і всестороннього розвитку особистості через самовиховання. Однією із цілей самовиховання у скаутингу є навчити дитину ухвалювати рішення і нести за них відповідальність. У Пласті ця здатність називається “самозарадністю”, яка окреслює додатково і вміння знаходити без сторонньої допомоги правильний вихід зі складних ситуацій.

У розвитку самовиховання ключову роль відіграє пластова програма. В організації є 3 виховні програми для дітей різного віку.

“Пташата” (3-6 років)

Новацтво (7-11 років)

Юнацтво (12-17 років)

Кожна вікова категорія має власну систему ступенів. Вона включає перелік тематичних завдань для кожного ступеня. Звичайно, що дорослі виховники постійно спонукають до розвитку, здобуття нових навичок, знань і досвіду. Але, зрештою, дитина самостійно керує своїм просуванням по ступенях, визначає, коли та у якій формі виконувати ці завдання, вчиться тайм-менеджменту та постійно вдосконалюється.

Наприклад, для підлітків 12–17 років, щоб здобути найвищий ступінь, потрібно успішно організувати 9 суспільно корисних проектів. А також пройти випробування “Три пера”: самостійно прожити в лісі 3 доби, здобувати їжу, подбати про місце для проживання тощо.

Крім того, новацтво та юнацтво може здобувати пластові вмілості — це знання і навички певних спеціалізацій. Для прикладу, вишивання, куховарення, спортивні навички, мистецькі тощо. Загалом програма передбачає понад сотню таких вмілостей, тож кожна дитина може обрати те, що їй найбільше до вподоби і зрозуміти себе, свої захоплення.

6. Життя в природі

Пластуни завжди намагаються проводити більше на свіжому повітрі, серед природи. Мандрівки, табори, прогулянки є невід’ємним елементом пластової програми, як і для всіх скаутів світу. І навіть щотижневі заняття, за можливості, гуртки проводять надворі.

Новацтво знайомиться з природою через мандрівки, прогулянки, але вони ще не ночують у природі. А юнацтво ж активно вчиться жити у відкритому просторі, дбати про свій побут, ночувати в наметах. Найбільше це втілюється на таборі.

Літній табір є підсумком річної пластової програми. Цілий рік діти здобувають теоретичні і практичні навички і готуються до табору.

У часі повномасштабної війни пластові табори стали одним з найважливіших пріоритетів. Адже там дитина може не тільки розвиватися, соціалізуватися, але й просто відпочити від сирен і звуків вибухів, побути з друзями. Ми дякуємо всім друзям-скаутам, які допомогли нам провести табори за кордоном, в безпеці, для тисяч дітей!

Важливо, що в Пласті є особливі спеціалізовані табори, де діти можуть здобути специфічні навички. Наприклад, морський табір, де займаються вітрильництвом, сплавляються, летунський табір, на якому літають на парапланах, мистецький, мандрівний, спортивний, велосипедний тощо.

Оскільки пластуни більшість свого скаутингу проводять у природі, у них до неї особливе, бережливе ставлення. Дітям змалку прищеплюють екологічну свідомість, вчать, що місце, яке залишають, має бути чистішим, ніж було до них. Пластовий метод забезпечує зростання у Пласті з розумінням, що Земля — це дім, про який потрібно дбати.

7. Приклад дорослих

Приєднатися до Пласту можна в будь-якому віці. Також участь в організації пожиттєва. Для дорослих є 2 вікові групи: старші пластуни (18-34 роки) та пластуни-сеньйори (від 35 років).

Вони можуть пластувати самостійно або ж об’єднуватися в групи — курені з певною спеціалізацією. Кожен має свою систему ступенів і правила. Ці курені — особливе українське явище, ніде в скаутському світі його немає.

Для пластунів-сеньйорів також є єдина програма саморозвитку, яка включає три ступені. Це теж є унікальним явищем в скаутингу. Мабуть, саме у Пласті вперше у світовій історії організовано подібну структуру скаутмайстрів. Ще у 1930 році створено концепцію, за якою скаутське самовиховання продовжується і серед осіб старшого віку. У WOSM аналогічне явище розвинулось лише після Другої світової війни.

Також, щоб працювати з дітьми, організовувати заходи чи займатися розвитком певного осередку, кожен волонтер проходить спеціальні вишколи. Тож самовиховання в Пласті охоплює всі вікові категорії. Пласт для дорослих також є середовищем якісного розвитку.

І це дозволяє втілювати сьомий елемент пластового методу: дорослі є для дітей прикладом постійної праці над собою. Дорослий показує, що важливо бути освіченим, щоб розуміти світ, в якому живемо. Тож часто волонтери проводять заходи для дітей у бібліотеках, музеях, навчальних центрах. Дорослі не бояться розповісти дітям про свої помилки, щоб показати, що помилятися може кожен, але це не кінець шляху, а новий досвід, який робить нас сильнішими.

“Коли я вперше поїхала на табір як виховниця, мені важко давалася топографія, читання карт, орієнтування в просторі. А зовсім скоро ми мали проводити для дітей квест по лісу. Тож за день до мандрівки я взяла аптечку, все необхідне і пройшла весь маршрут самостійно. Це була чудова можливість вдосконалити свої вміння і зрозуміти труднощі, з якими діти можуть зіткнутися на квесті”, — ділиться доросла волонтерка Лариса Борсук.

Більше про те, як бути виховником на таборі, та про історію виховниці Лариси читай тут.

8. Громадська активність

Метою Пласту є виховання української молоді свідомими, відповідальними і повновартісними громадянами місцевої, національної та світової спільнот. А другий головний обов’язок із Присяги — “допомагати іншим”. Тож пластун живе в громаді, для громади, разом із громадою. І розуміє це як певне служіння, розвиває в собі співвідповідальність за справи громади.

Сьогодні тисячі вихованців Пласту в Україні розвивають громадське життя.

Пластуни беруть участь у політичному житті, є депутатами на різних рівнях. Також засновниками багатьох благодійних ініціатив, молодіжних рухів і свідомих бізнесів є вихованці Пласту. Саме пластуни започаткували перші ініціативи в Україні із сортування сміття та поширення екологічної свідомості, перші громадські ініціативи для молоді.

Члени Пласту, які стали народними депутатами, відстояли закон про волонтерство та молодь, якого до того не існувало в країні. Пластуни створили нові освітні центри, школи, садочки і навіть долучилися до створення університету в Україні. І в основі цих інституцій лежить основна цінність скаутингу — служіння громаді.

Також в умовах повномасштабного вторгнення члени Пласту є активними волонтерами, які допомагають нашим захисникам та постраждалим громадам, разом наближають перемогу.

“Наш штаб у Польщі почав працювати 24 лютого 2022 року, коли почалася повномасштабна війна в Україні. Запитів було дуже багато, ми працювали майже цілодобово. Стараємося максимально швидко закривати запити, щоб допомога була вчасною. Досвід показав, що лік часу у війні не на дні, години і хвилини, а на людські життя”, — розповідає пластунка, волонтерка з пластового штабу у Польщі.