Коли Надія Максим’юк переїхала до Фінляндії, вона ще не знала, що одного дня стане однією з тих, хто творитиме український Пласт за тисячі кілометрів від дому. Сьогодні Пласт у Фінляндії об’єднує понад сотню учасників, діє у кількох містах і продовжує зростати. Але починалося все з мрії, сім’ї і великої віри в те, що українські діти мають зростати в українському середовищі, де б вони не жили.
Перший крок до великої справи
До Пласту Надію привели власні діти. Вона хотіла, аби вони були з гарними манерами, дисципліною, простотою і добрим ставленням до інших.
“З самого початку, чесно кажучи, я не уявляла, як це все має працювати. У мене було відчуття, що Пласт можуть організовувати лише досвідчені пластуни. І я активно шукала таких людей у Фінляндії, але їх не було.
Тож я запросила пластунів з України провести презентацію про Пласт. І пам’ятаю своє щире здивування, коли почула, що це ви самі маєте це робити. Зацікавлені батьки мають ставати волонтерами, проходити вишколи, вчитися і поступово будувати осередок.
Це був переломний момент для мене, бо треба було дати відповідь на питання – чи готова я брати таку велику відповідальність на себе?”
Після першого новацького вишколу, проведеного пластунами з України, сумніви зникли. Так у Фінляндії з’явився перший новацький рій — вісім дітей із кількох родин, які символічно назвали «Друзі Північного Сяйва».”
Виклики
Перший рік був сповнений як натхнення, так і непростих моментів. Іноді на сходини приходили лише власні діти Надії. Інколи бракувало людей, готових взяти на себе відповідальність і стати виховниками. Але в оточенні були люди, які допомагали вірити в себе.
“Я дуже вдячна своїй менторці Марії Білінській за те, що вона завжди була поруч і вчасно “поправляла” мої крила, коли вони опускалися. Також ціную всебічну підтримку та оперативну комунікацію від друга Андрія Ребрика. Завдяки таким людям цей шлях ставав можливим і значно легшим.”
Понад сотня пластунів і нові горизонти
Сьогодні Пласт у Фінляндії — це вже понад сто активних учасників. Осередки діють у Гельсінкі, Тампере та Лахті, а зацікавлення з’являється й в інших містах. Особливою гордістю для Надії став запуск уладу пташат.
«Я дуже довго цього чекала. І тепер у нас є перше гніздечко “Лелики”, а на нових учасників уже формується черга», — розповідає вона.
Це означає, що у Фінляндії вже сформований повноцінний пластовий шлях — від наймолодших до старших учасників.
Дружба зі скаутами
“Все почалося у 2022 році з великого і, без перебільшення, унікального проєкту – організації літнього табору у Фінляндії для пластунів з України, переважно дітей з деокупованих територій. І я можу впевнено сказати, що це одне з досягнень, яким я пишаюся найбільше.”
Фінські скаути надали таборову оселю, забезпечили харчування й обладнання — безкоштовно. Один зі скаутів навіть добровільно став кухарем на таборі.
“Особливо запам’ятався момент, коли один фінський скаут добровільно зголосився бути кухарем на цьому таборі і сказав, що це найменше, що він може зробити для України і її перемоги. Це було надзвичайно зворушливо.”— згадує Надія.
Згодом були спільні заходи, мандрівки та історична участь пластунів у столичному параді фінських скаутів, який приймав президент Фінляндії Саулі Нііністьо.
Відчуття великої пластової родини
“Наша пластова група належить до Булави пластових груп в Європі, тому очевидно що ми найбільше взаємодіємо саме з європейськими осередками.
Ми маємо регулярні онлайн-зустрічі керівників осередків, де обговорюємо розвиток, ділимося досвідом і підтримуємо одне одного. Щороку традиційно зустрічаємося офлайн у Відні на МПЗ та ВВМ.
Також дуже цінним є обмін виховниками. Ми приймали на свої табори та великі події виховників з України, США, Бельгії”
“Я жартома кажу, що це така унікальна світова ‘банда’ під назвою Пласт, але за цим стоїть глибоке відчуття приналежності. І разом з цим діти зростають у своїх чеснотах – відповідальності, відкритості і вмінні взаємодіяти з різними людьми. Ця пластова єдність полягає у спільних цінностях – вірності Україні, підтримки своєї ідентичності, служіння на користь своєї спільноти.”
Найцінніший момент
Найсильніше сенс своєї праці Надія відчула після першого літнього табору «Літописці», коли діти не хотіли роз’їжджатися й плакали на прощання.
Але є й інші моменти, які залишаються в серці: коли дитина стає впевненішою, коли знаходить друзів, коли після кількох місяців у Пласті починає вільно говорити українською.
“Не тому, що її змусили, а тому, що вона хоче бути частиною цієї спільноти”, — каже Надія.
Пластові цінності
У моменти втоми й сумнівів Надію підтримує відчуття відповідальності перед дітьми та спільнотою. Саме тоді вона особливо звертається до пластових цінностей, які допомагають не зупинятися. Найближчою для неї є точка Пластового Закону: «пластун завжди доброї гадки» — вона вчить знаходити сенс, зберігати оптимізм і бачити добре навіть у найскладніші моменти.
Чому сьогодні українці у Фінляндії приводять дітей у Пласт? Як повномасштабна війна змінила осередок?
“Роль Пласту дуже важлива – виховання свідомих громадян і майбутніх провідників суспільства, розбудова сильного українського світу.
Я абсолютно переконана, що всі вихованці Пласту стануть успішними у будь якій сфері діяльності, яку оберуть, але де б вони не були, вони завжди відчуватимуть себе українцями, будуть лобіювати інтереси України та діяти на її благо і розвиток.
Якщо коротко відповісти на питання, чому сьогодні українці у Фінляндії приводять дітей у Пласт – зберегти їх зв’язок з Україною.
Повномасштабна війна, безумовно, вплинула і на наш осередок. Можливо, не настільки масштабно, як у деяких інших країнах, але зміни були відчутні. Ми зросли і кількісно, і якісно.”
«Найголовніше — зробити перший крок»
Тим, хто лише мріє створити пластовий осередок або долучитися до Пласту, Надія радить не чекати ідеального моменту.
“Найголовніше — наважитися. А далі все піде за планом і пластовим законом”
