Єврейський скаутинг історично зародився в Україні

Окрім українського та польського скаутингів — Пласту та харцерства — у Львові 1913 року також виник єврейський скаутський рух “Гашомер Гацаїр”. У перекладі назва означає “молодий стражник”, тож їх називали “шомрами” або стражниками.

Українські та єврейські скаути у своїй історії зіткнулися зі схожими труднощами. Світове скаутське бюро не приймало організації до свого складу, оскільки вони представляли бездержавні народи. А брати участь у світових скаутських заходах було можливо лише через членство у національній скаутській організації певної країни.

Також “Гашомер Гацаїр”, як і Пласт, певний час був вимушений діяти в підпіллі і зазнавав репресій. Наприклад, 1923 року ЦК КП(б) заарештувала 72 організаторів осередку в Кременчуці. А наприкінці 1920-х єврейський скаутинг тимчасово припинив існування через посилені репресії.

Оформлюй підписку на розсилку, щоб отримувати на пошту більше інформації про Пласт у світі:

“Будь сильним та гідним!”

Щоб скласти обітницю і отримати членську відзнаку, кожен стражник проходив щонайменше річний випробувальний термін. Обітницю, як правило, складали під час свята Лаг ба-Омер.

Якщо пластова відзнака виглядає як трилиста лілейка, переплетена з тризубом, то у “шомрів” зображений плетений вінок з лаврових та дубових листків, а внизу на стрічці гасло: חזק ואמץ (Будь сильним і гідним!). Також відрізняються кольори одностроїв: пластовий — кольору хакі, а єврейські скаути носять сіру сорочку і блакитні шорти.

“Ми до них ходили в гості на “таборові ватри””

Пластуни та “молоді стражники” часто перетиналися між собою на різних зустрічах та мали дружні стосунки.

Наприклад, у травні 1922 року в Сокалі українські та єврейські скаути змагалися у футбольному матчі. Зіграли в нічию (2:2).

А на Закарпатті щорічно пластуни та “шомри” таборували разом або поруч. Перший спільний табір провели 1924 року біля Ужгороду, з кожної сторони був свій комендант (керівник).

Учасник пластових таборів у Лугах, які відбувались у 1934–1938 році, згадує:

“Нижче нашого українського табору був табір угорців — “Черкийс”, а ще нижче — єврейський — “Хадіма” (може, “Кадіма”). Сусіди до нас, а ми до них ходили в гості на “таборові ватри”, і всі три табори змагалися у показі програми”.

Крім того, євреї ставали і безпосередніми членами українського Пласту.

Станом на жовтень 1925 року Пласт на Закарпатті налічував 538 членів, з яких 27 (5%) були євреями.

Нещодавно ми вшановували пам’ять жертв, які загинули під час однієї з найстрашніших трагедій людства — Голокосту. Ми мусимо пам’ятати історію, щоб не давати тиранії жодного права на існування, не давати місця ненависті у суспільстві.

Продовжуємо боротися зі злом, щоб у майбутньому воно ніколи не відродилося!

За матеріалами Юрія Юзича, історика, голови КПР; джерело