Пластові виховники щотижня проводять заняття зі своїм гуртком, їздять разом у мандрівки і на табори. Але часто трапляється, що виховник змушений переїхати в інше місто або й країну.
Дехто у таких випадках передає свій гуртком іншому дорослому волонтеру. Але дехто знаходить нестандартні рішення і докладає всіх зусиль, щоб і далі продовжувати заняття.
Саме про це історія пластунки Аліни Кравець, виховниці гуртка “Лаванди” у Львові, яка зараз проживає у Польщі.
— Аліно, розкажи про те, як тобі вдається продовжувати заняття з гуртком, коли вас розділяють сотні кілометрів і кордон?
Уже рік я вчуся та працюю в Польщі. І мене часто запитують, чому я продовжую виховницьку діяльність, що мене мотивує. І перш за все, це той факт, що три роки тому я взяла на себе відповідальність за цих дівчат. І просто залишити свій гурток або передати іншому виховнику я не змогла. Тому стараюся щотижня їздити до Львова і проводити для них заняття наживо.
Іноді це не вдається зробити. Часом я пропускаю важливі моменти з життя гуртка. Тому бути виховницею на відстані — справді нелегко. Але мій приклад показує, що це можливо. Головне — бажання і вміння зацікавити і змотивувати юнацтво, щоб вони самі проявляли ініціативу, долучалися до різних акцій, поки ти не поруч.
“Коли я бачу їхній розвиток, як горять їхні очі, яке задоволення вони отримують від пластування, відчуваю велику мотивацію продовжувати наші заняття, хоч це і коштує зусиль”.
Ти також можеш долучитися до Пласту і стати виховником:
— Коли ти зрозуміла, що вибір стати виховницею — правильний?
Пластове виховання — це гра в довгу. Результати бачиш не одразу. Проте після перших успіхів дівчат я відчула, що роблю це все не дарма.
Також мене дуже надихнув момент, коли дівчата склали Пластову Присягу.
— Поділися факапом, який трапився за час роботи з гуртком.
Ми пережили багато пригод. Одного разу я не змогла приїхати до Львова та знайшла заміну на сходини. Гурток пішов у кафе, де є живі кішки. Як виявилося, в однієї з дівчат є сильна алергія на котів, про яку вона повідомила вже в кінці заняття. На щастя, все обійшлося:)
— Що ти можеш порадити тим, хто хоче стати виховником/цею?
1. Робіть цей вибір свідомо, бо це велика відповідальність.
2. Підтримуйте внутрішній вогник і передавайте його юнацтву. Показуйте, що в Пласті цікаво після 18 років.
3. Не забувайте, що виховники не диктатори чи вчителі, а ментори, які підтримують та розуміють.
“Пластові виховники — це наставники для прогресивної й активної української молоді. У Пласті є можливість для всебічного розвитку й використання отриманих навичок у подальшому житті. Без виховників не буде юнацтва, а без юнацтва не стане й Пласту”.
Як стати виховником/цею: перші кроки
Крок 1. Пройди онлайн-курс про Пласт. Реєстрація тут:
Крок 2. Після курсу дочекайся на запрошення на офлайн-зустріч і познайомся з пластунами ближче.
Крок 3. Коли будеш готовий/а — пиши заяву на офіційний вступ в організацію.
Ми чекаємо на тебе! Виховуй нових свідомих українців разом з нами!
Поділитися
Схожi новини
Сім місяців робимо все для України. Звіт про діяльність Пласту
Детальніше
“Не докладемо всіх зусиль – програємо”, – пластун-захисник
Детальніше
АДВ: табір, що прищеплює дітям любов до науки та екологічну свідомість
Детальніше
Працівник американської компанії Shelf віддав премію на ПНБ для пластуна
Детальніше
Як долучитися до Пласту
Детальніше
