Богдан Гаврилишин –– хлопець-пластун з маленького села на Тернопільщині, досяг неймовірних висот і відкрив перед собою світ, навіть змінив його (бо консультував уряди і впливав на політику багатьох держав). При цьому він завжди лишався українцем і лишався пластуном. Саме це змусило Богдана у 1988 році повернутись в Україну і розбудовувати її до кінця свого життя. До четвертої річниці смерті ми підготували матеріал про Богдана Гаврилишина і Пласт.
Від лісоруба до радника Президента України
Його історія життя починалась у селі Коропець, з якого Богдана вивезли до Німеччини нацисти у 1944-му. З примусового працівника та лісоруба, він став всесвітньо відомим економістом та співзасновником Всесвітнього форуму в Давосі. Консультував міжнародні компанії та уряди країн, написав сотні наукових праць та викладав економіку в більш ніж 88 країнах.
Багато років він жив і працював у Німеччині, Канаді, Швейцарії, але врешті повернувся на рідні землі та започаткував кілька важливих для розвитку України проєктів, що існують і сьогодні: Міжнародний інститут менеджменту, Фонд Богдана Гаврилишина, програму «Молодь змінить Україну». Також він виступав радником державних діячів тогочасної України –– кількох Президентів, прем’єр-міністрів, голів Верховної Ради. І, звісно, ніколи не забував про Пласт –– у 2006-2008 роках навіть очолив організацію на волонтерських засадах.
Cтаніслав Андрійчук: "У 2012 році Богдан Дмитрович приїздив на пластовий табір, до юнаків. Я пам’ятаю іскру в його очах, бажання спілкуватись з пластунами. Те, як він вислуховував юнаків, розповідав їм історії, жартував з ними, ділився своїм досвідом. Це була зустріч різних поколінь, але тоді була щира і приємна розмова –– ніби і не було різниці у віці".
“Якби Україна мала півмільйона пластунів, то за її майбутнє можна було б не турбуватися.”
Богдан Гаврилишин розповідав про свої перші пластові табори, коли десятирічного хлопчика світ вразив вперше. Мандри горами, пригоди, перші випробування: ночівля на сіні в старій хатині, брід через бурхливу річку, співпраця в команді з такими ж як він, захопленими пригодами хлопчаками. В ті часи «Пласт» дуже підтримував митрополит Андрей Шептицький. То особливим теплом Богдан Гаврилишин згадував, як митрополит, відвідуючи один з літніх таборів, благословив по черзі кожну дитину, і Богдана теж.
–– Та «Пласт» – це не лише пригоди й мандри, це школа життя, це навчання, як працювати в групі, як бути лідером, як любити природу, що надзвичайно важливо в теперішньому екологічному стані у світі та Україні. «Пласт» виховує любов до Батьківщини, навчає як піклуватися про своє здоров’я, прищеплює духовні і моральні орієнтири, вчить, як робити добро і завжди зберігати певний гумор.
Так описував «Пласт» Богдан Гаврилишин, додаючи, що він виховує своїх членів як надзвичайно добрих майбутніх громадян і патріотів своєї Батьківщини. Під час одного з інтерв’ю Радіо Свобода він сказав: «Якби Україна мала півмільйона пластунів, за її майбутнє можна було б не турбуватися».
Що дав Пласт Богдану
Якось Богдана Гаврилишина запитали, що йому, професору з Женеви, особисто дав «Пласт»? На що він відповів:
«Якщо б я не став пластуном, моє життя було б зовсім інакше, я був би зовсім іншою людиною. Це закріпило мою ідентичність. Я був українцем, але то поглибило моє українство. Це одна з причин, чому я залишався українцем, хоча більшу частину життя не жив в Україні. Це для мене була справді чудова школа життя. «Пласт» мені дав мої власні дороговкази на ціле майбутнє життя».
Це підтверджує побратим Богдана з пластового куреня “Лісові Чорти”.
Тарас Іщик: "Богдан Гаврилишин для Пласту і для України давно став символом не лише успіху, а й яскравим прикладом тих цінностей, які формує Пласт".
Сьогодні дитині, яка хоче долучитись до Пласту і отримати такий шанс розвитку, потрібно чекати кілька років у черзі, поки з’явиться дорослий волонтер та організує гурток. Разом ми можемо втілити мрію Богдана Гаврилишина про півмільйона пластунів набагато швидше. Кожні зібрані три з половиною тисячі гривень дозволяють залучити нового волонтера та з ним десять дітей до ціннісного виховання.
Автор: Марина Чорна
Журналістка Блогу на Пластовому Порталі
Схожi новини
Новий пластовий рік офіційно відкрили у всьому світі
Детальніше
“Лік часу у війні йде не на дні, години і хвилини, а на людські життя”: інтерв’ю з пластункою-волонтеркою з Польщі
Детальніше
Завдяки Nova Ukraine майже 600 пластунів, які втратили домівки, змогли безпечно потаборувати за кордоном
Детальніше
“Пласт — наша опора”: як сім’я створила українське середовище в Німеччині
Детальніше
Вифлеємський вогонь миру: історія та ідея
Детальніше