Табір “Мандрівні черевики”: як італійські скаути приймали українських

Цього літа більше 40 дітей віком 6–11 років побували на таборі “Мандрівні черевики” в Італії. Організатори табору — курінь “БлиСкавки” з Івано-Франківська, КПС Пласту та італійські скаути.

Підтримка італійців

Мандруючи Італією, наші пластуни відчули надзвичайну гостинність і підтримку італійців.

Окремо зворушила історія бази, на якій відбувався табір “Мандрівні черевики”. Італійські скаути розповіли, що в минулому столітті сюди привозили постраждалих наших громадян від аварії на Чорнобильській атомній електростанції. На будівлі цієї бази поряд з італійським висів український прапор.

Оксана, керівниця табору
Ми відчували емоційну підтримку італійських скаутів. Коли розповідали про війну в Україні, бомбардування, загиблих, то наші друзі-скаути співпереживали і плакали разом з нами. Також відчувалася підтримка зовсім незнайомих людей, місцевих італійців. Вони допомагали в побутових питаннях, забезпечували нас фруктами, овочами та всіма потрібними продуктами.

Яскравим моментом у таборовому житті став падре Пепе – італійський священник, що проводив час із дітьми. Пластунам та падре було легко порозумітися, хоч наші не знали італійської, а Пепе – англійської! Але будь-які барʼєри зникають, коли ти живеш за спільними цінностями.

Саме завдяки падре Пепе під час мандрівки до Сірміоне діти відвідали аквапарк, поласували піцою, пастою та смачним морозивом.

Оксана, керівниця табору
Звичайно, що через війну табір інакший. Хоча ми були за кордоном, без тривог, але діти пережили травму ще в перший день війни, коли стали свідками бомбардування Франківського аеропорту. Ми провели їм тренінг “Діти та війна: навчання технік зцілення”, щоб допомогти подолати ці наслідки. І загалом робили все, щоб створити на таборі позитивну і веселу атмосферу. І в цьому нам дуже допомогли італійські скаути та місцеві жителі.

Дитячі мандри

Темою новацького табору “Мандрівні черевики” стали подорожі, тож кожен день присвячували іншій країні, вивчали її історію, культуру та кухню. Зранку кожному учаснику у таборовий паспорт вклеювали візу і марку країни, якій був присвячений день.

У такий спосіб діти побували в Італії, Великій Британії, Мексиці, Китаї, Німеччині, Індії, Україні тощо. До кожної країни організаторки підбирали відповідні костюми, придумували змагання та різні активітети.

Під час табору новаки мали безліч екскурсій, відвідали різні міста Італії, побували у Вероні та Сірміоне. Іноді за день проходили більше 8 кілометрів гірськими серпантинами, що було непростим випробуванням.

Але виховниця хлоп’ячого рою “Хитрі вовки” Олександра розповіла, що діти стійко трималися і долали маршрут.

Напевно єдине, що їх справді налякало, це коли вони побачили живого скорпіона!

А от виховниця Ірина опікувалася гуртком “101 батальйон мандрівних бойових гусей” з 12 дівчаток віком 10–11 років. Як одні з найстарших учасників табору, вони дбали про зразкову пластову поставу (зразкову поведінку), щоб подавати гідний приклад.

Ірина, виховниця
Дівчатка самі придумали назву рою, кілька кричалок, самостійно готували виступи і представляли їх. Декому було складно під час перших піших мандрівок, особливо через спеку, але вже під час другої подорожі всі “тримали одноряд”, тобто ішли чітко одне за одним і не вибивалися з ряду.

У таборі “Мандрівні черевики” всі діти здобули вмілість (це список завдань з певної сфери) “Мандрівник”. Діти навчилися орієнтуватися в довкіллі, підбирати одяг та взуття для прогулянок, мандрівок у гори, дізналися, які речі треба брати і як правильно спакувати їх в наплечник.

Це був один з найкращих таборів, на якому була Анна. Діти отримали цілком новий досвід, побували в іншій країні. Так, це довга дорога, це випробування на самостійність. Але це було безпечно в умовах війни, дитина відпочила від тривог і переключилася. Анна приїхала дуже щаслива, розказувала про все: про вузькі дороги в горах, про піцу, про пам’ятки, які відвідували. Дуже хотіла б ще поїхати, дуже (Олеся, мама 10-річної Анни, яка в Пласті ще з 3 років).

Ми дякуємо організаторам табору за плідну працю і батькам, які довірили Пласту своїх дітей. Окремо вдячні італійським скаутам і всім місцевим, які підтримували наших дітей і допомогли їм відчути себе в безпечному і дружньому середовищі!