“Це мої люди”: історія Віталія з “Лісових Чортів”, що став пластуном у 33 роки

Віталій Федорчук — пластун з Франківська і тато двох близнюків у юнацтві. Зараз він активний член куреня “Велике Плем’я Лісових Чортів” і відповідальний за роботу з новими волонтерами в осередку. Хоча пластуном Віталій став лише 4 роки тому.

Першими до Пласту долучилися сини Віталія. Але вже через пів року заняття припинилися, тому що виховниця не могла продовжувати роботу. Віталію запропонували її замінити.

Віталій Федорчук
Ми чули, що пластуни ходять в гори, намети... Звучить прикольно, тому записали дітей. Кожного тижня приводив синів на сходини. Двері закривалися, а мені було цікаво, що відбувається за ними. Розумію, що якби не діти, сам я в дорослому віці, скоріш за все, не долучився би. Але пішли хлопці, то я і сам зацікавився.

2018 року Віталій написав заяву на вступ, пройшов вишколи і став підбратчиком — заступником виховника.

Через рік склав Присягу, але від виховництва вирішив відійти, щоб дати синам вільний простір без батьківського нагляду. Тоді інші пластуни порекомендували долучитися до якогось куреня.

Я почав питати, які взагалі є курені в Івано-Франківську. Порадили “Лісових Чортів”, сказали, що їх спеціальність підійде мені найбільше. Був ще “зелений”: мені порадили, я і пішов.

Але зараз розумію, що то була доля, і дякую Богу, що це — саме вони. Тут настільки близькі по духу мені люди, з якими з півслова розумієш одне одного…

Перший рік у курені був дуже активним, адже кожен пластун хоче зарекомендувати себе в новому колективі. Крім того, щоб просуватися вверх по курінних ступенях, потрібно проявляти ініціативу і виконувати певні завдання.

Тож Віталій долучався до організації всіх заходів, до яких тільки міг. Каже, що був період, коли жодні вихідні пластун не був вдома, тому що постійно їздив на акції.

Зараз Пласт та лісово-чортівське стало для Віталія стилем життя: зустрічі, мандрівки, рибалка, організація заходів… І навіть на роботі він працює ще з кількома “чортами”.

“Це твоя туса, твої однодумці. В яку країну ти б не поїхав, якщо там є пластун — він тобі допоможе. А якщо це ще й людина з твого куреня, у моєму випадку “чорт”, то прийме, як рідного брата”.

При цьому каже, що сім‘ї це ніяк не заважає, а навіть навпаки. Адже сини — також пластуни, а дружину, хоч в Пласт заманити поки не вдається, але радо приймають у великій “чортівській” родині.

Віталій поділився традицією, яка існує в їхньому курені, — зустріч з сім‘ями. “Чорти” збираються в одного з них у гостях, приходять зі своїми дружинами або дівчатами. Кожен приносить якусь страву і разом щось святкують, наприклад Різдво.

Віталій Федорчук
Коли так збирається 20 сімей — це щось особливе. Також зараз поруч з нами живуть ще дві “чортівські” пари, тож ми майже кожного вечора ходимо разом на каву. Так, дружина може мати своїх подруг, ходити з ними окремо, а я — з “Чортами” окремо. Але зараз ми дружимо сім’ями, маємо спільних друзів, і це дуже круто.

Що робити дорослим, які хочуть стати пластунами?

2019 року Віталій став референтом дійсного членства у станиці Івано-Франківськ. Він працює з дорослими волонтерами, надає їм інформацію про Пласт і допомагає влитися в середовище.

За 3 роки у цій ролі зібрав кілька порад для людей, які хочуть долучитися до Пласту в дорослому віці, як і він сам.

Долучайся до Пласту, як волонтер, виховник, організовуй заходи для дітей та молоді і здобувай власне середовище дружби та розвитку:

Більше про те, як бути виховником і працювати з дітьми в Пласті читай за хештегом #виховники