Як Пласт виховує відповідальну молодь

Ми впевнені, що найкращий шлях до змін — виховання молоді відповідальною. Однак, як цього досягти? Розповідаємо, як про розвиток особистості дитини дбає Пласт — український скаутинг.

Підхід до роботи з молоддю ми називаємо гуртковою системою — це своєрідний принцип організації самоврядування у пластових групах. Ця система, разом з пластовими цінностями та середовищем є основами виховного процесу. Дослідженнями гурткової системи більше 20 років займався член Крайової Ревізійної Комісії Юрко Юзич, наша розповідь базується на його спостереженнях.

Розберемося з пластовим методом праці

Я завжди рекомендую гурткову систему, вона є великим кроком до успіху.
–– Робет Бейден-Павел, засновник скаутингу

Виховна робота у Пласті ведеться у гуртках з 6-8 юнаків чи юначок. Три або чотири гуртки об’єднуються у пластовий курінь. Гуртки та курені –– одиниці самоврядування. За їх допомогою, юнацтво приміряє різні ролі та вчиться нести суспільну відповідальність за певну ділянку. Поширені посади:

гуртковий або курінний (формальний лідер гуртка або куреня);
кадровик (заступник лідера, пластовий суддя);
скарбник (відповідальний за фінанси);
писар (відповідальний за висвітлення діяльності гуртка чи куреня);
господарник (людина, яка обліковує майно та фінанси).

Гурток є базовою виховною клітиною у Пласті. Однак базовою організаційною клітиною скаутингу є курінь. Саме в рамках куреня гурток, як команда, може успішно розвинутися, а діти — отримати повний пакет можливостей самовиховання, які надає Пласт.

За гуртковою системою юнацтво взаємодіє між собою в курені. Діти проводять демократичні вибори, де обирають діловодів. Діловоди складають провід гуртків та куренів, що організовує заходи куреня, мандрівки, табори.

Гуртки і курені створюють та розивають власні бренди. Кожен гурток у Пласті має свою назву-символ, а кожен курінь — патрона, курінні кольори і порядкове число (щоб отримати його, провід куреня має виконати ряд вимог).

Гурткова система задумувалась, як можливість для дітей взаємодіяти командами. Це система самоврядування гуртків у рамках куреня. По суті, дитяча модель дорослої взаємодії відділів (або секторів) в рамках одного управління (департаменту). Важливий нюанс полягає у тому, що саме юнацтво, а не повнолітні керівники, відіграє ключову роль у цій моделі. За таких умов у молоді є можливість самоорганізовуватись і розвивати демократичне врядування у формі співпраці кількох малих груп.

Заглибимося у сутність гурткової системи

Розподіл ролей в гуртку, символіка гуртка і, навіть, методика виховної роботи — це все є лиш мізерною частинкою того, що основоположник скаутингу назвав гуртковою системою.

Роберт Бейден-Павелл: Головна мета гурткової системи – накласти на якнайбільшу, по змозі, кількість хлопців справжню відповідальність. Вона підводить кожного з них до усвідомлення того, що й він має деяку особисту відповідальність за успіх свого гуртка. Вона підводить кожний гурток до усвідомлення того, що він має деяку відповідальність за успіх куреня. Через гурткову систему пластуни пізнають, що вони мають значний вплив на те, що робить їхній курінь.

Пояснимо про яку відповідальність йде мова на історичному прикладі. Раніше, щоб завершити юнацьку пластову програму, обов’язково було організувати новий гурток пластунів та пройти з ними принаймні перший етап програми. Саме тому Степан Бандера був впорядником гуртка ще юнаком-гімназистом, як і багато його однолітків-пластунів.

Правильник Пласту описує гурткову систему таким чином:

«Кожний гурток несе відповідальність перед куренем. Пластовий гурток – це школа шліфування характеру одиниці, він – перша і найважніша виховна клітина у Пласті».

Цікаво провести паралель, як подібна скаутська методика розвинулася у бой-скаутів США. Відома праця бой-скаутів «Handbook for Scoutmasters» (1947) популяризувала тезу: “Гурткова система перевіряється в кріслі”.

Тобто потрібно було поставити крісло в кутку курінної домівки та подивитись, як відбуваються заняття (сходини).

«Якщо після того, як сходини розпочалися, ви можете спокійно сісти на крісло і сидіти до кінця сходин, тоді у вашому курені дійсно присутня гурткова система: ваші провідники гуртків спроможні керувати юнаками».

Бой-скаути вважали, що такий підхід вимагає: самодисципліни, щоб сидіти в стороні і дозволити іншим керувати; терпіння, щоб належно підготувати провідників гуртків, допомагати їм, направляти їх, надихати їх; віри в юнаків, як в відповідальних людей, котрих можна навчити вирішувати свої справи; твердої впевненості у правильності демократичного способу життя і волі дати можливість розвинутися демократичним процесам.

Роль дорослих у виховній системі малих груп

Давайте розберемось детальніше, яку роль у такій моделі відіграють пластові виховники гуртків. Вони поділяються на впорядників, що працюють з гуртками, та зв’язкових, що відповідають за курінь. Волонтерів на роль виховників знайти і підготувати досить складно, бо кожен з них має пройти навчання та отримати певні компетенції. Тому, навіть у економічно розвинених країнах (наприклад, США) ключову роль відіграють зв’язкові куренів.

Вони проводять щотижневі курінні сходини, в рамках яких гуртки працюють командами під проводом лідерів гуртків. На таких сходинах працює модель “крісла”, згадана вище –– фактично, процесом керує провід куреня, тобто, як правило, старші юнаки направляють діяльність молодших.

Може скластися враження, що гурткова система робить роль виховників у розвитку дитини зовсім не значною, бо вся відповідальність на юнацтві. Але це зовсім не так. Адже залишити дітей самих у лісі з повною “відповідальністю” — зовсім не годиться. Щоб модель запрацювала належним чином, впорядник має підготувати свій гурток до самостійної праці, а звязковий — провід куреня і впорядників гуртків. На побудову ефективної гурткової системи в курені необхідно від 3 до 5 років, проте в результаті у молоді розвивається відповідальність нового рівня, що однозначно вартує зусиль.

Коли гурток перейшов до самостійності, виховники все одно залишаються поруч з дітьми на будь-яких заняттях: щотижневих сходинах, мандрівках горами чи літніх таборах. Між ними і дітьми відбувається своєрідний розподіл обов’язків. Юнацтво має організаційну відповідальність та відповідальність за власні ролі у курені. Повнолітні виховники є менторами цього процесу –– вони відповідальні, щоб пояснити, підказати, бути поруч у важкі моменти, а також підтримувати комунікацію з батьками.

Іноді дорослим буває важко збагнути — як так, діти самі творять свої гуртки, курені. Адже все має бути під контролем. Основоположник Пласту Олександр Тисовський написав на цю тему окрему книжечку — «Тайна Фйорду», де описав міфічну країну пластунів у якій взагалі немає дорослих, де всі курені управляються самим юнацтвом. Дорослі там є, але лише фахівці, покликані на запрошення дітей.

І це влучний приклад. Сьогодні в Пласті, крім виховників курені підтримують інструктори з різних спеціалізацій. Вони допомагають організувати якісне навчання з спеціалізованих тем: орієнтування, мандрівництво, природознавство, лідерство, розвиток особистості дитини тощо. Часто інструкторами стають колишні вихованці куреня, друзі, батьки юнацтва.

Такі ланки інструкторів при виховних частинах є в більшості скаутських організацій світу. Також, останнім часом у куренів все частшіе з’являються опікуни, що дбають про громадянську освіту та залучення юнацтва до суспільної праці. Зазвичай опікунами стають місцеві лідери громад та вони можуть як належати до Пласту, так і бути пластовими приятелями.

Підводячи підсумки

Виховання відповідальності у Пласті забезпечує гурткова система та розподіл діловодств. За цією системою пластуни-юнаки чи юначки належать до гуртка і до куреня. Гурток –– група 7-10 дітей, в якій здебільшого проводяться заняття. Об’єднання кількох гуртків складають курінь.

Такий підхід є ефективним, бо в гуртку діти вчаться працювати в команді, а в курені –– досягати синергії між кількома командами. Ще одна перевага, яку надає гурткова система –– кільком гурткам разом значно легше організувати мандрівку чи табір. Ключові події пластової програми проходять саме в межах куреня.

Кожен гурток має самоврядування, з виборними посадами курінного, писаря та скарбника. Схоже самоврядування має курінь. Курінний провід вирішує які події буде організовано в курені протягом року та бере на себе основні обов’язки з їх підготовки. Натомість провід гуртку опікується сходинами, де опановується пластова освітня програма. Волонтер-виховник же відіграє роль наставника та помічника у самоврядуванні.