Богдан Гаврилишин "Пласт: перспективи розвитку в Україні"

У 2006-2008 роках пластун-сеньйор Богдан Гаврилишин очолював Крайову пластову раду – законодавчий орган Пласту. Одним із головних здобутків того часу – перша стратегія Пласту, більшість напрацювань якої ми використовуємо й в актуальній стратегії та при створенні нової.

На завершення своєї каденції друг Богдан опублікував статтю “Пласт: перспективи розвитку в Україні”, витяги з якої ми публікуємо тут.

Місія і роль Пласту

Місія Пласту — через цікаві і веселі заняття, таборування та змагання виховувати фізично, духовно, морально здорову та патріотичну молодь, яка б виростала на дорослих людей, а вони відігравали б активну, а часом керівну роль в різних сферах нашого суспільства.

Виховання почуття обов’язку щодо інших і згодом щодо цілого суспільства робить Пласт одним з важливих джерел справжньої еліти. Еліта — це люди, які не шукають для себе привілеїв, багатства, слави, а радше беруть на себе більше відповідальности та зобов’язань за долю інших людей, суспільства, країни, світу. Хоча Пласт був дотепер малочисельною організацією, в минулому він виконував свою роль, виховуючи провідних людей, справжніх патріотів, які навіть жертвували своїм життям за незалежність України.

Україна відродилась в стані ідеологічного, духовного і морального спустошення і, за винятком одиниць, без справжньої еліти. Виклик для Пласту в Україні тому є ще більш гострий, але й можливості відновлювати і оздоровлювати наше суспільство, починаючи від наймолодших, і продовжувати до відродження справжньої еліти, широкі.

Виникла ще одна роль Пласту як «суспільної профілактики» для молоді, неохопленої Пластом. Після розпаду СССР та відкриття країни для Заходу в Україні почалась сильна матеріялізація цінностей та гедонізація життя. Багато молоді, знаходячись в ідеологічному, духовному і морально-етичному вакуумі, заповнює його тютюном, алкоголем, наркотиками і, як наслідок, опиняється у суспільному смітнику. Спроби їх лікувати і реабілітувати, нечасто вдалі, вимагають багато зусиль і коштів від суспільства. У цій ситуації кожен пластун своїм прикладом здорового стилю життя навіть підсвідомо впливає на декілька однолітків, відхиляючи їх від поганого впливу вулиці, хуліганства. Це є якраз безкоштовна «суспільна профілактика».

Богдан Гаврилишин із нинішнім Головою Опікнуської ради Пласту Борисом Ґудзяком (фото – Маріан Стрільців)

Пласт за два десятиліття свого відновлення в Україні має певні успіхи та зріс до приблизно 10 тисяч членів в усіх уладах від новаків до сеньйорів. Випадки виключення за недодержання Присяги чи за непластову поведінку є рідкісними. Небагато є і тих, що з власної волі залишають Пласт, але навіть і в таких випадках Пласт залишає в них багато доброго. Одначе цього замало. Нам треба мріяти, планувати і діяти так, щоб членство зросло, щоб якість виховної роботи підвищувалась, щоб збільшувався вплив Пласту на решту молоді, щоб готувати більше людей для нашої майбутньої національної еліти.

Конкретні завдання

• Створити стратегію розвитку і план реалізації для подвоєння членства за одне десятиліття і опісля — подвоєння кожного десятиліття протягом півстоліття. Мета — мати понад 300 000 членів за 50 років — є скромною в порівнянні з членством, пропорційним до населення в таких країнах, як США чи Індонезія.
• Розбудувати станицю в Києві принаймні до 2000 членів за наступних 5 років.
• Поширити Пласт в центральних, східних і південних областях через внутрішній розвиток і приєднання до Пласту локальних і регіональних скавтських рухів.
• Творити чи інтеґрувати існуючі етнічні групи скавтів, які складали б Пластову Присягу (вірність Богові, Україні і Пластовому Закону), але з повним правом вживати свою мову для внутрішнього спілкування, зберігати свою культурну спадщину і традиції. Зрозуміло, що спілкування з органами Пласту різного рівня буде українською мовою. Україна є багатоетнічною державою, тому краще не асимілювати, а інтеґрувати етнічні групи в суспільство, виховувати їх на добрих громадян України.

Що потрібно для поширення Пласту

Крім формування довгострокової стратегії, планів дій, зміни функцій керівних органів, потрібна підготовка виховників, домівок в Києві і в осередках, приміщень для щотижневих занять, теренів і будинків для таборування, збільшення бюджету і його передбачливости. Іншими словами, потрібні пластуни з виховними і організаційними знаннями, з великою посвятою, добра воля урядових органів різного рівня, активні і щедрі сеньйори, Пласт-Прият та громадяни-меценати.

На закінчення свого мандату як Голова КПР, пізнавши краще проблеми, можливості і потреби Пласту в Україні, я передаю ці декілька думок, пропозицій і маю намір на свої кошти створити «вічний фонд» для розвитку Пласту.

За вами, друзі і подруги, члени Пласту в Україні і в діяспорі, зробити свій вклад, щоб Пласт в Україні став потужною організацією, такою потрібною для майбутнього України.

Впорядкував Роман Тимоцко

До Дня народження Богдана Гаврилишина ми написали 10 цікавих фактів про його життя.

Джерело: Пластовий шлях, ч. 1 (154) 2008