Пластові історії "Анна Потеряйко"

Наша пластунка живе у невеличкому містечку Ірпені, що поблизу Києва. ЇЇ звуть Анна. Сьогодні вона поділилась своєю, такою щирою історією:

«На початку створення пташатства в Ірпені я була переконана, що мене мотивує служіння державі. Це був початок 2016 року, коли війна лиш розгорілась і кожен громадянин, який себе поважає, волонтерив чи то їдучи до солдат, чи то йдучи в солдати, чи жертвуючи кошти на військо. То була неймовірна хвиля волонтерства в Україні. Час, коли кожен хотів віддати себе добрій справі. Тоді і я вирішила, що моєю доброю справою, моєю лептою буде виховання майбутнього покоління.

Коли створювалась станиця, мотивація перетворилась на щось більш наближене й приземлене – заради власних дітей. Я хотіла, щоб у моїх дітей також був Пласт – ця Любов, ця Велика Гра. Так зібравши всі сили, почали активно створювати пластовий осередок в Ірпені. Робота кипіла, і перспектива Пласту в Ірпені потихеньку ставала реальністю.

Сьогодні Пласт в Ірпені активно діє, у нас є хороша команда. яка з мужністю долає всі перепони і впевнено йде вперед. Команда «вірна Богові та Україні». І це наше добре діло, наш вклад у майбутнє.

Буду відвертою до кінця: я в Пласті заради себе. Так! Для себе! Я «залежна» від цієї Гри, що стала життям. Я кайфую від кола дітей, від того, що з ними можна просто пограти, а можна вибратись на вершину гори, можна творити і бути собою, при цьому виховуючи і їх, і себе. Я радію гурту, єднанню з тими, з ким пройдено стільки, що не поміститься в роман, і з тими, яких ти майже не знаєш, але відчуваєш спільну пісню серця. Бо ми разом любимо Україну.

Я в Пласті, бо мені тут добре! Бо тут і мій комфорт, і постійний вихід з зони комфорту. Бо тут я роблю щось таке, чого не навчили в універі, і за це я не отримую гроші й вдячності… тут чітко розумієш відчуття вдячності і безкорисливості, яке трохи «звеличує» душу)… тут я відчуваю причетність до великого і надважливого, що дає сенс буттю, що дуже далеке від матеріального і не вимірюване поняттями сучасного прагматичного світу, але що, переконана, потребує кожна душа. І я можу цим ділитись…»

Зараз Ганна у своєму пластовому осередку веде діловодство «Референта уладів (УПН,УПЮ,УСП,УПС)». Опікується дітьми та дорослими, допомагає їм. Вона добра сестричка та друг, яку знають усі. Бажаємо Ганні горіти Великою Грою, жити та далі мотивувати себе та інших до Добрих справ. Будь як Анна, будь Іскрою!