Відбулася зустріч Опікунської ради Пласту

Увечері 7 червня відбувся перший у цьому році збір Опікунської ради Пласту.

У зустрічі взяли участь Павло Шеремета, Віктор Кривенко, Євген Глібовицький, Михайло Винницький, Ростислав Добош, Іван Крулько, Мирон Спольський, Ярослав Маркевич, Ярема Бачинський, Олекса Медик та Борис Ґудзяк, який погодився очолити Опікунську раду та провадитиме наступні зустрічі, найближча з яких планується вже у липні. Разом із членами крайового проводу пройшло обговорення стратегічних питань розвитку Пласту в Україні.

Голова Пласту в Україні Ольга Герус представила досягнення Опікунської ради за останній рік: сприяння у створенні стратегії Пласту, допомога у написанні комунікаційної стратегії, співпраця з бізнесом, владою та Церквою. Діяльність за цими ключовими напрямками сприяла якісному та кількісному розвитку Пласту.

Члени Опікунської ради висловилися щодо їхнього бачення подальшого розвитку Пласту та діяльності ради:

Пласт має або стати мільйонною організацією, або зникнути. На мою думку, Пласт – це прискорювач суспільної транспортації, якому необхідне кількісне зростання та вихід на крупних донорів (Євген Глібовицький)

Потрібно підкорегувати цінності, зокрема щодо матеріальної компенсації виховникам за їхній час. Саме тому я підтримав Владику Бориса як Голову Опікунської ради – його авторитет зможе дозволити ціннісні зміни у такій великій організації (Віктор Кривенко)

Може Пласт не мусить бути всеохопним? Я радше за елітарність. Але 5, 10 чи 15 тисяч людей у всій Україні це теж неадекватна цифра. Мені здається, що мільйон – це перебільшення. 100 тисяч за 10 років є добра реальна цифра (Ярема Бачинський)

Стратегія – це відповідь на одне питання: Пласт – це нішова чи масова організація? (Павло Шеремета)

Вже видно, що Пласт змінився. Навіть за останній рік. Катакомбне мислення все рідше трапляється серед пластунів.

Нам потрібно змінити ставлення. Виховники не можуть бути волонтерами, і це потрібно вирішувати – шукати можливості винагороди (Ярослав Маркевич)

Найвужче місце – виховники. Гроші на це можна знайти. Ми би рухалися до мільйона, якби суттєво зросла кількість виховників.

Дев’ять людей у штаті – це мало. Потрібно хоча б двадцять.

Важливий хід – знайти 10 середовищ, де є ідейно наставлені молоді люди, і нав’язати контакт із їхнім керівництво, щоб спілкуватися з потенційними виховниками. За перший рік варто знайти принаймні 250 виховників, щоб почати різкий кількісний підйом. Найважливіше – це люди, бо ідея є (Борис Ґудзяк)

Дякуємо всім членам Опікунської ради за участь у цій зустрічі. Також дякуємо й тим, хто вчора не зміг прийти: Романові Ващуку, Ярині Ключковській, Олександрі Баклановій, Іванові Крульку, Ірині Тихомировій, Володимиру Костеріну, Олені Бекреньовій, Святославі Свист, Олені Маціпурі, Тарасові Демкурі, Оксані Семенюк та отцю Макарію.

Уже в липні відбудеться наступний збір Опікунської ради, на якому ми шукатимемо механізми залучення волонтерів до виховницької діяльності.